Фесенко Леонід Віталійович

Біографічні довідка

Фесенко Леонід Віталійович народився 24 серпня 1962 року в с. Івановичі Червоноармійського району. В свої дитячі роки Леонід Віталійович був допитливою дитиною. Поряд з навчанням в Червоноармійській середній школі (1969-1987роки), навчався в Червоноармійській філії Житомирської дитячої художньої школи та  музичній школі на народному відділі. Це і відобразилось і на подальшому його життєвому шляху - після восьмого класу здобуває освіту в Желєзногорському художньому училищі на живописному відділенні, яке закінчив у 1981 році за спеціальністю живописець - педагог.

З 1984 по 1989 рік навчається на художньо - графічному факультеті Одеського державного педагогічного інституту імені К.Д.Ушинського.

Далі була робота в Червоноармійській середній школі, служба в лавах збройних сил (Литва).

Трудова діяльність булла пов'язана з рідним краєм та вихованням підростаючого покоління. В різний час працював вожатим та вчителем образотворчого мистецтва в Червноармійській середній школі, керівником  гуртків та директором районного Будинку піонерів, директором Курненської ЗОШ І-ІІІ ступеня.

За свою активну громадянську позицію обирався на різноманітні  виборні посади: очолював громадську дитячу організацію району, працював в Червоноармійському РК ЛКСМУ, заступником та головою Червоноармійської райдержадміністрації, депутатом Червоноармійської районної ради 6 скликання.

Леонід Віталійович є головою правління громадського об’єднання художників - земляків «Пулинське земляцтво» за ініціативи якого створено в селищі художній музей «Пулинські барви», яка проводить просвітницьку та виставкову діяльність в районі, області. Розвиток культурного життя району спонукав до розширення мережі позашкільних навчальних закладів району, який вилився у відкриття художнього відділу Червоноармійської школи мистецтв, що відкрив свої двері для дітвори 24 серпня 2006 року.

З 1995 року Леонід Віталійович працює вчителем образотворчого мистецтва в Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступенів імені  Конагбека Мевлановича Новрузалієва. За його активної участі в навчальному закладі створено музейний комплекс з 5 музеїв (історії школи, краєзнавчий, Слави, митці рідного краю, виставковий зал «мистецтво і життя, природи). Нині вчить мистецтву підростаюче покоління у Вацлавпільській гімназії. 

Вихованці вчителя щорічно стають переможцями Всеукраїнських,  обласних конкурсів дитячої творчості, МАН  та  продовжують своє  навчання у вищих та середніх спеціальних мистецьких  закладах України.

Вчитель вищої категорії, вчитель – методист, переможець Всеукраїнського конкурсу „Вчитель року” в номінації „образотворче мистецтво”. В 1999 році отримав почесне звання „Заслужений вчитель України”. Постійно  приймає участь в роботі журі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» та  ділиться досвідом роботи з педагогами України (Одеса, Київ, Львів, Житомир, Черняхів, Новоград–Волинський, Баранівка, Рівне, Кіровоград, Вінниця, Глухів), проводить майстер – класи для вчителів, учнів, студентів з методики викладання мистецьких дисциплін, акварельного живопису (Рівне, Кіровоград, Вінниця, Житомир, Глухів (Україна), Солець-Куяльський (Польща)), тощо.

Постійно читає лекції для вчителів естетичного циклу області  на курсах підвищення кваліфікації в  Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

 На основі педагогічних спостережень та накопленого практичного досвіду, Леонід Віталійович розробив програми з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів які нині впроваджуються в ЗНЗ  України, методичні  посібники для вчителів образотворчого мистецтва, підручник, альбоми для дітей. Всього видано 18 наукових праць з педагогіки та методики викладання образотворчого мистецтва. Він є автором, редактором книг, буклетів, ілюстрацій що розповідають про Полісся, його мешканців їх творчі здобутки («Спробуйте - навчіться», «Втрачена правда», «Село на коренях Чортового лісу», каталогу Пулинського художнього музею «Пулинські барви» (готується до друку), книга «До витоків» (готується до друку).

 Творчі роботи Леоніда Віталійовича зберігаються у приватних колекціях та музеях Латвії, Ізраїлю, Португалії, Польщі, Німеччини, Литви, Росії, Канади, України.