Синдерецький Вадим

Світ крізь призму неординарності

У свої 16 років учень 10 класу Вацлавпільської гімназії Вадим Синжерецький - дійсний член Малої Академії наук (МАН), дворазовий учасник обласних олімпіад з фізики, математики та хімії. Призер обласного етапу МАН 2008 року в секції «фізика» та абсолютний переможець в секції «експериментальна фізика» нинішнього року; учасник фінального етапу в м. Києві. Переможець заочного Міжнародного математичного конкурсу “Кенгуру- 2008-2009” та Всеукраїнського конкурсу з фізики “Левеня-2009”.

Він - автор історично-теоретичного посібника з фізики для учнів, вчителів та студентів. Цікавиться роботами, які присвячені вивченню можливості існування цивілізацій за межами землі. На даний момент працює над втіленням у життя ідеї про електромагнітні амортизатори, як майбутній результат реалізації власного науково-технічного ідейного задуму.

Як же вдалося йому досягнути таких вершин? З цим запитанням ми звернулися до В.Синжерецького.

-Два роки тому я написав науково-дослідницьку роботу, - розповідає юнак. - Заступник директора по виховній роботі гімназії В.А.Кузьменко запропонував мені взяти участь у конкурсі-захисті МАН. Я, з деяким острахом в душі, згодився. Разом зі своїм наставником, вчителем фізики В.І.Морозом, підібрали досить нескладну тему: “Архімедова сила” і почали трудитися, опрацювавши літературу, поставили експерименти і все детально описали. На районному етапі здобули І місце і стали готуватися до обласного. Значну увагу приділили розв’язуванню задач і захисту дослідження. Робота принесла бажані плоди - III місце на обласному конкурсі.

Після здобуття перемоги у моєму житті щось змінилось. Я фанатично став бажати займатися наукою.

На наступний рік ми підібрали тему роботи, в якій я міг реалізувати власний науково-технічний та ідейний задум про електромагнітні амортизатори. Така ідея прийшла мені досить спонтанно, а точніше тоді, кол без усякої радості та ентузіазму прав свій одяг, замащений внаслідок пролите на нього суміші, що містилася в амортизаторі.

Знайшовши ідею, робота закипіла. Було опрацьовано літературу по ці темі. Маючи достатню кількість інформації, ми приступили до основного етап - експериментального дослідження, яке було проведено на базі Житомирськог державного університету ім.І.Франка під керівництвом кандидата фізикс математичних наук О.К.Ткаченка. Готові матеріали дослідження бул викладені в роботі.

На першому етапі (районному) в цьому році я здобув перше місце; на II обласному - абсолютний переможець з відривом від найближчог переслідувача майже на 40 балів; на III - фінальному в місті Києві здобув . місце. Мій винахід визнаний найцікавішою новаторською ідеєю року. Книг було оцінено як таку, що може бути затверджена Міністерством освіти і наук] України.

Окрім запалу боротьби, зі столиці мені вдалося привезти мас; дивовижних вражень та емоцій, що склалися після спілкування з академікамі Національної Академії наук України, докторами наук і, звичайно, зі своїмі ровесниками. Повірте мені - ця молодь дивиться на світ крізь призм; неординарності і бачить його в мозаїці інших кольорів. Безперечно, від поїздкі в Київ залишилося «море» вражень, у яке б я не проти пірнути іще раз, та мрія - отримати Золоту Медаль і Диплом абсолютного переможця Всеукраїнською етапу конкурсу захисту МАН.

-Вадиме, а чому ти вибрав саме фізику?

-Навчаючись у початкових класах, я мав нахил до математики, але згодоїу мої інтереси змінилися. У 6 класі я перечитав підручник з фізики за 7 клас який здався казкою. Мені багато допоміг мій керівник, переможець конкурс} “Учитель року-2009” В.І.Мороз. Він вміє цікаво викладати предмет, вдале поєднувати його з жартом, входить у положення учнів. Завдяки Василю Івановичу про мене дізнались.

-Які у тебе захоплення крім фізики?

-Простіше сказати, яких захоплень не маю. Мені подобається хімія, математика, географія, правознавство, зарубіжна література. Я завоював сім перших місць на районних олімпіадах з цих предметів. Люблю спортивні ігри: волейбол, футбол, баскетбол, легку атлетику. У музиці віддаю перевагу репу. А взагалі слухаю музичні твори в залежності від настрою, хоча 98% мого душевного стану - це радість. Можливо тому, що народився я 1 квітня, у День сміху.

-Цікаво, як ти поєднуєш серйозні заняття наукою і, як кажуть, музику вулиці - peп.

- Peп - це вільна музика, що дає відчуття свободи. Навчання, конкурси, олімпіади я вважаю роботою. А все інше для мене - це духовний або фізичний відпочинок. І коли я переходжу межу від роботи до відпочинку, слухаючи цю музику, в мене з’являється відчуття свободи.

-Твоє життєве кредо?

-З дитинства люблю сам дійти до істини. До речі, таке життєве кредо всіх фізиків.

-Ким мрієш стати в майбутньому?

- З кожним роком думки змінюються. Спочатку мріяв про бізнес, де «ходять» гроші, а тепер думаю іти в бізнес науки. Це дасть мені можливість реалізувати свої задуми.

Тож у переддень Дня молоді хочеться побажати Вадиму Синжерецькому і усім молодим людям району здійснення усіх їхніх мрій та сподівань.

Записала Катерина Черниш.

Районна газета «Вісті» № 26 від 26.96.2009 р.